Що зміниться для громадян після введення обмежень банківських переказів – в НБУ дали відповідь
У Національному банку України відповіли на питання, пов’язані з обмеженням переказів з рахунків громадян та обмеженням кількості рахунків.
10 грудня ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен та Універсал Банк підписали меморандум, покликаний забезпечити прозорість фінансової системи. Згідно з ним, для клієнтів обмежать суми переказів коштів та кількість поточних рахунків, банки відкриють реєстр через Дію з даними клієнтів та будуть обмінюватися між собою інформацією. Це викликало занепокоєння серед громадян. В НБУ розповіли, як працюватимуть нові правила та чому вони не вплинуть на переважну більшість клієнтів банків.
Наразі до меморандуму приєдналися ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен, Універсал Банк (ліцензіат Monobank), ПУМБ, Правекс, ОТП Банк. В НБУ очікують, що всі банки України підтримають меморандум. Основна мета цієї домовленості – не дати можливість зловмисникам використовувати банківську та платіжну систему для фінансування диверсійних та терористичних дій. За інформацією від правоохоронних органів у цих цілях активно використовують дропів (тобто людей, які за винагороду надають доступ до своїх карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу). Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, для чого банки уклали цей меморандум:
“Ініціатива банків – ніщо інше, як упорядкування всіх процесів та підходів, які вже існують, щоб разом не дати використовувати платіжну інфраструктуру для фінансування незаконної діяльності. Сьогодні це і ухилення від сплати податків, що вимірюється мільярдами гривень, які рухаються повз державний бюджет. Це фінансування терористичної та диверсійної діяльності, коли через “дроп-центри” росія оплачує підпали та вибухи в наших містах. Це загалом обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну величезного ресурсу, потрібного для оборони країни”, – зазначає голова НБУ.
Звичайним клієнтам банків та волонтерам немає чого непокоїтися через застосування банками положень меморандума. Взаємодія з банками продовжується в стандартному режимі. Меморандум не передбачає подання якихось додаткових довідок чи оновлення даних клієнтами. Нові обмеження не повинні впливати на зростання вартості послуг, оскільки вони не потребують від банків якихось додаткових заходів чи процесів.
Реєстр сумнівних клієнтів
У Меморандумі зазначено, що банкам може бути надано доступ до офіційної інформації за допомогою Дії про дохід клієнта, про судові справи тощо. Наразі такої можливості у них немає та це лише буде обговорюватися з державними органами. Також у документі йдеться і про створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема із ознакою “фінансовий мул” “(дроп”), як додаткове джерело інформації для вивчення клієнта при встановленні/перегляді ділових відносин.
В НБУ стверджують, що новий реєстр буде працювати за принципом роботи існуючих реєстрів, наприклад кредитних реєстрів. При підписанні договору клієнт дає згоду на те, що у випадку участі у схемах дропів, його дані будуть передані до відповідного реєстру. Персональні дані клієнтів будуть відповідно захищені, а банківська таємниця при такому обміні даних не буде розголошена. Якщо клієнт потрапив помилково у такий реєстр, він зможе оскаржити свою присутність у ньому.
Банки планують вести обмеження на проведення вихідних переказів за відсутності документального підтвердження доходів: по клієнтах “високого” рівня ризику встановлювати ліміт в сумі до 50 тис. грн на місяць з 1 лютого 2025 року; по клієнтах “середнього” та “низького” рівня ризику: з 1 лютого 2025 року – в сумі до 150 тис. грн на місяць, з 1 червня 2025 року – в сумі до 100 тис. грн на місяць.
В НБУ наголошують, що всі, хто мають прозорі джерела походження коштів, не матимуть цих обмежень. Для ризикового сегменту клієнтів, що не підтверджують свої доходи, такі значення обмежень дозволять здійснювати звичайні фінансові операції, при цьому обмежать можливість примати участь у схемах “дропів”.
Підтвердити свої доходи можна в електронній формі, зокрема це сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, податкова декларація, 2 зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності, отримання заробітної плати у відповідному банку, інші довідки, передбачені правилами банків. Якщо людина хоче здійснити переказ коштів понад встановлений ліміт, необхідно надати банку підтвердження законності надходження цих коштів.
Раніше банки вимагали підтвердження походження коштів на суми від 400 тис. грн, тепер банки можуть вимагати від 100 тис. грн. Операції дропів часто проводяться незначними сумам, накопичуюючи певний обсяг коштів на одному рахунку і переказуючи його на інший, щоб імітувати звичайну фінансову поведінку або поведінку волонтера, але вони часто мають нехарактерні операції, відповідно потрапляють на аналіз. Тому питання у тому, наскільки типові для такого клієнта операції та чи відповідають вони заявленим доходам.
Про блокування карток підозрілих клієнтів банки повідомляють у Держфінмоніторинг. А щоб здійснити переказ значної суми коштів, клієнту потрібно звернутися до банку та надати підтвердження доходу або провести операції за допомогою IBAN. А зробити платежі більше за ліміт не вийде.
Як обмеження позначаться на роботі ФОПів
ФОПи та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, при опитуванні банку обов’язково мають вказати суму загального доходу за попередній звітний період. Банки для нових ФОП (до 6 міс.) із сумою річного доходу згідно 1 групи оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця тощо) та посилений моніторинг операцій по рахунку у відповідності до суми середньомісячного доходу/місяць по 1 групі оподаткування.
Для ФОП на загальній системі оподаткування відбуватиметься вивчення клієнта у відповідності до власного ризик-орієнтованого підходу банку. Те ж саме стосується ФОП 2-3 групи на спрощеній системі.
Обмеження вже діють з осені, банки їх посилять
1 жовтня 2024 року НБУ ввів обмеження для карткових переказів між фізособами на суму 150 000 грн на місяць для вихідних платежів. Тепер банки, які підтримали меморандум, ще більше посилять такі обмеження. Планується, що це суттєво сповільнять швидкість руху коштів у незаконних схемах, оскільки інші види переказів між банками мають більшу затримку в часі ніж перекази за реквізитами платіжних краток. Вартість обслуговування операцій для організаторів незаконних схем зросте у 2-5 разів.
Також у НБУ наразі займаються напрацюванням пропозицій щодо створення реєстру фізичних осіб та їхніх електронних платіжних засобів, залучених у схеми переказів “дропів”. А також реєстру суб’єктів господарювання, за якими виявлено “міскодінг” (схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів та підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі). Тобто це стосуватиметься лише підозрілих клієнтів та компаній.
За 1-й місяць обмежень скоротилися обсяги переказів коштів між рахунками фізичних осіб, відкритими в одному банку, на майже 5,1 млрд грн. Перекази між рахунками клієнтів, відкритих у різних банках, скоротилися на майже 5,6 млрд грн. Натомість зростання обсягів переказів у СЕП між різними банками склало майже 6,2 млрд грн. Тобто загалом перекази між рахунками скоротилися на понад 4 млрд грн.
В тіні залишається певний сегмент нелегальних організаторів азартних ігор та торговців підакцизними товарами, не кажучи вже про значну кількість злочинних угруповань, що ведуть терористичну та диверсійну діяльність та кіберзлочинців. Національний банк буде продовжувати моніторинг ефективності обмежувальних заходів та активність ринку в частині спільної боротьби з проблемним явищем дропів. У майбутньому будуть посилені вимоги до банків та небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства та налагодження ефективної роботи власних автоматизованих систем, а також створення індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів (частина з яких є зловмисниками або допомагає їм).
